борше
БО́РШЕ, присл., діал. Швидше.
Проти багачів та силачів один одинокий робітник не встоїть, а всі як зберуться докупи, то, певно, борше зможуть устояти (Фр., V, 1951, 364);
— Скажи, чи встав ти коли борше від мене? (Стеф., Вибр., 1949, 196).
Словник української мови (СУМ-11)