босяцюра

БОСЯЦЮ́РА, и, ч., зневажл Збільш. до бося́к.

— Ах, ти ж, босяцюро! Так ти наших бити! (Смолич, Мир.., 1958, 14).

Значення в інших словниках

1. босяцюра — босяцю́ра іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. босяцюра — -и, ч., зневажл. Збільш. до босяк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. босяцюра — БОСЯЦЮ́РА, и, ч., зневажл. Те саме, що босяцю́га. – Ах, ти ж, босяцюро! Так ти наших бити! (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах