ботинки
БОТИ́НКИ, ів, мн. (одн. боти́нок, нка, ч.), розм., рідко. Те саме, що череви́ки.
Він був у фраку, в палевих рукавичках.., в ботинках (Н.-Лев., III, 1956, 245);
Швидким рухом зняв [Гейко] ботинки (Ткач, Моряки, 1948, 22).
Словник української мови (СУМ-11)