боязливо

БОЯЗЛИ́ВО, рідко. Присл. до боязли́вий.

Намагався [лікар] боязливо уникати подій, які "хвилюють серце" (Ле, Міжгір’я, 1953, 414).

Значення в інших словниках

1. боязливо — боязли́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. боязливо — рідко. Присл. до боязливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. боязливо — БОЯЗЛИ́ВО, рідко. Присл. до боязли́вий. Намагався [лікар] боязливо уникати подій, які “хвилюють серце” (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах