боятися

БОЯ́ТИСЯ, бою́ся, бої́шся, недок.

1. кого, чого. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь.

Вовка бояться — в ліс не ходить (Номис, 1864, № 4230);

Дарес довгенько дожидався. Мовчали всі, ніхто не йшов; З ним всякий битися боявся (Котл., І, 1952, 93);

— А вуйка свого я боявсь відмалу. Мов найстрашнішого з страшних звірів (Фр., IX, 1952, 26);

— Я на повнім ходу стрибав з поїзда, а деякі боялись (Гончар, І, 1954, 32).

2. чого. Побоюватися чогось; відчувати неспокій, турбуватися.

Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється? (Шевч., II, 1953, 48);

Як я тебе добре знала! Найдужче ти боявся, щоб мене не розхвилювати (Ю. Янов., І, 1958, 281).

Не бі́йся; Не бі́йтеся (на початку речення) — не турбуйся, не турбуйтесь; будь спокійний, будьте спокійні.

Не бійся, твоє не втече! (Фр., IV, 1950, 9).

Значення в інших словниках

1. боятися — боя́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. боятися — (кого) побоюватися, страхатися, лякатися, мати страх перед ким, сил. жахатися, умирати зі страху, боятися своєї тіні, боятися, як чорт ладану; (за щось) потерпіти, ТРЕМТІТИ; (із ч. не) не турбуватися <н. можеш не боятися>.  Словник синонімів Караванського
3. боятися — [бойатиес'а] боуйус'а, боуйіс':а, боуйіц':а, бойімос'а, бойітес'а, бойац':а; нак. б'ійс'а, б'ійтеис'а  Орфоепічний словник української мови
4. боятися — БОЯ́ТИСЯ, бою́ся, бої́шся; наказ. сп. бі́йся; недок. 1. кого, чого. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь. Вовка бояться – в ліс не ходить (Номис); Дарес довгенько дожидався. Мовчали всі, ніхто не йшов; З ним всякий битися боявся (І.  Словник української мови у 20 томах
5. боятися — Бійся собаки не тої що бреше, а тої що вкусить. Не бійся того, що тебе обмовляє, а того, що шкоду зробить. Боїться, як чорт свяченої води. Дуже боїться. Вірування, що свячена вода має магічну силу прогнати злого духа-чорта. Боїться, як дідько хреста.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. боятися — Злякатися, вистерігатися, дрейфити (ірон.), жахатися, заклякнути, заціпеніти, лякатися, наколошкатися, налякатися, наполохатися, напудитися, настрахатися, настрахопудитися, настрашитися, нахарапудитися, обмирати, оніміти (від страху), остовпіти...  Словник синонімів Вусика
7. боятися — боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні. Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим. — Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський); Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину.  Фразеологічний словник української мови
8. боятися — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм.  Словник синонімів української мови
9. боятися — Боя́тися, бою́ся, бої́шся, бої́ться; бі́йся, бі́йтеся; боячи́сь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. боятися — Боятися, боюся, -їшся гл. Бояться. Вовка бояться, то і в ліс не йти. Ном. № 4231. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору. Мет. 105. Ідіть, душі, та й бояйтеся (вм. бійтеся). Грин. III. 147.  Словник української мови Грінченка