бражка

БРА́ЖКА, и, жін. Пестл. до брага 1.

— Ладки, ладусі! — А де були? — В бабусі! — А що їли? — Кашку! — А що пили? — Бражку! (Номис, 1864, № 9264).

Значення в інших словниках

1. бражка — бра́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бражка — -и, ж. Пестл. до брага 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бражка — БРА́ЖКА, и, ж. Пестл. до бра́га 1. – Ладки, ладусі! – А де були? – В бабусі! – А що їли? – Кашку! – А що пили? – Бражку! (Номис); Бражка відгонила солодом, але була прохолодна, гостра на смак і легко пилася (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
4. бражка — див. горілка  Словник синонімів Вусика
5. бражка — Бражечка, бражка, -ки ж. ум. отъ брага.  Словник української мови Грінченка