брак
БРАК¹, у, ч. Нестача чогось, відсутність кого-, чого-небудь.
Разом а тими відомостями почали приходити й інші — про голод в краю, про брак паші, про дорожнечу (Фр., IV, 1950, 45);
Досі не писала.. через брак часу (Л. Укр., V, 1956, 175);
Євген Вікторович тепер особливо відчував брак товаришів, знайомих (Ле, Міжгір’я, 1953, 445).
БРАК², у, ч. Продукція або товар низької якості.
Не маючи ніякого досвіду, Оксана спочатку робила багато браку (Ткач, Крута хвиля, 1956, 176).
Словник української мови (СУМ-11)