братовбивця
БРАТОВБИ́ВЦЯ, і, ч. і ж. Убивця свого брата, побратима, однодумця.
Джентльмен мандрівний цей єсть імперії трудивсь, Підкупляв, лякав і лаяв точих братовбивць (Бажан, Роки, 1957, 187).
Словник української мови (СУМ-11)БРАТОВБИ́ВЦЯ, і, ч. і ж. Убивця свого брата, побратима, однодумця.
Джентльмен мандрівний цей єсть імперії трудивсь, Підкупляв, лякав і лаяв точих братовбивць (Бажан, Роки, 1957, 187).
Словник української мови (СУМ-11)