Словник української мови в 11 томах

брекчія

БРЕ́КЧІЯ, ї, ж. Гірська порода, що складається з уламків, зцементованих якою-небудь мінеральною речовиною.

Брекчії складаються з різних уламків порід різного складу. Іноді буває, що брекчії складаються з цементованих уламків однієї якоїсь породи (Курс заг. геол., 1947, 68).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. брекчія — бре́кчія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. брекчія — Брекчия — breccia — *Brekzie — гірська порода, що складається з гострокутних зцементованих уламків розміром понад 10 мм. Уламки, що складають Б., можуть бути однорідними і різнорідними, різко відрізняючись від цементу.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. брекчія — -ї, ж. Гірська порода, що складається з уламків, зцементованих якою-небудь мінеральною речовиною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. брекчія — БРЕ́КЧІЯ, ї, ж., геол. Гірська порода, що складається з уламків, зцементованих якою-небудь мінеральною речовиною. Буває, що брекчії складаються з цементованих уламків однієї якоїсь породи (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  5. брекчія — бре́кчія (італ. breccia) великоуламкова зцементована гірська порода.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. брекчія — Гірська порода, що складається з гострокутних уламків, зцементованих мінеральним цементом; за походженням: осадочні, вулканогенні й тектонічні.  Універсальний словник-енциклопедія