брикнути
БРИ́КНУТИ, ну, неш, док., діал. Упасти, перекинутися.
Іде, іде вівця і раптом захиталася, брикнула і край (Кучер, Прощай.., 1957, 19).
БРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до брика́ти 1.
Кобила брикнула ногою (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)