бронзовіти
БРОНЗОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Набувати кольору бронзи; виділятися бронзовим кольором.
Сидять [діди] вечорами тихими… Бронзовіють високі чола (Мал., І, 1956, 337);
Очі його ще дивилися по-селянськи наївно, на обличчі бронзовіла засмага виноградників і ланів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 172).
Словник української мови (СУМ-11)