бруднення —
бру́днення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
бруднення —
-я, с. Дія за знач. бруднити 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
бруднення —
БРУ́ДНЕННЯ, я, с. Дія за знач. брудни́ти. Навряд чи бруднення старої чи нової релігії хоч комусь із вас допоможе (з газ.); Бруднення атмосфери.
Словник української мови у 20 томах