бурбон
БУРБО́Н, а, ч., розм., заст. Брутальний, зарозумілий, неосвічений правитель;
// Взагалі брутальна, некультурна людина.
— Але вас примушу бути вчителем, а не бурбоном (Збан., Малин. дзвін, 1958, 147).
Словник української мови (СУМ-11)БУРБО́Н, а, ч., розм., заст. Брутальний, зарозумілий, неосвічений правитель;
// Взагалі брутальна, некультурна людина.
— Але вас примушу бути вчителем, а не бурбоном (Збан., Малин. дзвін, 1958, 147).
Словник української мови (СУМ-11)