буржуа
БУРЖУА́, невідм., ч. Особа, що належить до буржуазії.
Надудлившись пива, європейські буржуа задумали танцювати (Н.-Лев., III, 1956, 233);
Я тепер бачу і буржуа, й інтелігентів, і слуг, і робітників у звичайних обставинах (Л. Укр., V, 1956, 401);
— Подивитись на якогось буржуа, капіталіста, ласуна — він зовсім втратив людську подобу (Ле, Міжгір’я, 1953, 116).
Словник української мови (СУМ-11)