бювар
БЮВА́Р, а, ч. Папка або рід портфеля з аркушами промокального паперу для зберігання поштового паперу, конвертів, кореспонденції.
Ти.. почала щось черкати олівцем по моєму бюварі (Л. Укр., III, 1952, 692);
Валене протяг руку до невеликого бювара (Собко, Зор. крила, 1950, 266).
Словник української мови (СУМ-11)