бюровий
БЮРО́ВИЙ, а, е, зах. Конторський.
Целя пригадала собі факт з перших тижнів своєї бюрової служби (Фр., II, 1950, 314);
Маючи доволі своєї власної бюрової праці.., я не хотів займатись справами переважно дрібними (Коб., III, 1956, 214).
Словник української мови (СУМ-11)