біблійний

БІБЛІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до бі́блія.

Крок за кроком наука викриває і спростовує вигадки та біблійні легенда (Наука.., 3, 1957, 22);

Шевченко використовує біблійну форму для пропаганди революційно-демократичних ідей (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 525);

// Який згадується, змальовується в біблії.

Ми з вами як той біблійний Саул, що пішов шукати загублених ослиць, а знайшов корону (Фр., III, 1950, 31);

На відміну від раю біблійного, їхній, родинний, не був дарунком від господа-бога (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 46);

У багатьох церквах царської Росії, виставлялась ікона біблійного Ноя (Наука.., 2, 1959, 55).

Значення в інших словниках

1. біблійний — біблі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. біблійний — (сюжет) стародавній, давноминулий, бознаколишній; біблійський, біблейський.  Словник синонімів Караванського
3. біблійний — [б'ібл’ійнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. біблійний — -а, -е. Прикм. до Біблія. || Який згадується, змальовується в Біблії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. біблійний — БІБЛІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до Біблії. Хто вона, ця дивна жінка з біблійним ім'ям Марія? (М. Хвильовий); Сам Соломон склав 3 000 приповідок, написав 1 005 пісень та 3 біблійні книги: Пісні пісень, Книгу Приповістей та Книгу Еклезіаста (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. біблійний — Біблі́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)