бігом
БІГО́М, присл. Швидко пересуваючись на ногах.
Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там! (Номис, 1864, № 11020);
Піхота кинулась бігом… (Мирний, II, 1954, 131);
Додому поверталися майже бігом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 454).
Словник української мови (СУМ-11)