біднесенький

БІДНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до бі́дний 6.

Узяла дитину, обгорнула та й пішла. А воно, біднесеньке, кричить та кричить (Вовчок, І, 1955, 66).

Значення в інших словниках

1. біднесенький — бідне́сенький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. біднесенький — -а, -е. Пестл. до бідний 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біднесенький — БІДНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до бі́дний 6. Узяла дитину, обгорнула та й пішла. А воно, біднесеньке, кричить та кричить (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. біднесенький — див. бідолаха  Словник синонімів Вусика
5. біднесенький — Бідне́сенький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)