Словник української мови в 11 томах

білогвардійщина

БІЛОГВАРДІ́ЙЩИНА, и, ж., збірн., зневажл. Білогвардійці, контрреволюціонери.

— Не таємниця, що контрреволюція узбецька з’єднується з білогвардійщиною російською, з петлюрівщиною українською (Ле, Міжгір’я, 1953, 524);

Ватажки білогвардійщини збирали на Україні контрреволюційні сили для повалення Радянської влади в Росії (Іст. УРСР, II, 1957, 116).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. білогвардійщина — білогварді́йщина іменник жіночого роду іст., зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. білогвардійщина — -и, ж., збірн., іст., зневажл. Білогвардійці, контрреволюціонери.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білогвардійщина — БІ́ЛИЙ у знач. ім., перев. мн.; БІЛОГВАРДІ́ЄЦЬ, БІЛЯ́К заст. зневажл., БІЛОБАНДИ́Т заст. (той, хто воював у лавах Білої гвардії); БІЛОГВАРДІ́ЙЩИНА збірн., зневажл.  Словник синонімів української мови