Словник української мови в 11 томах

білокрівці

БІЛОКРІ́ВЦІ, ів, мн. (одн. білокрі́вець, вця, ч.), біол. Білі кров’яні тільця; протилежне червонокрівці.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. білокрівці — -ів, мн. (одн. білокрівець, -вця, ч.), біол. Білі кров'яні тільця, лейкоцити; прот. червонокрівці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білокрівці — БІЛОКРІ́ВЦІ, ів, мн. (одн. білокрі́вець, вця, ч.), біол. Білі кров'яні тільця; протилежне червонокрівці. Лейкемія – небезпечна хвороба крові, за якої кількість білокрівців зростає понад усяку міру (із журн.).  Словник української мови у 20 томах