варка

ВА́РКА, и, ж.

1. Те саме, що варі́ння.

Ковалі вже й горна загасили, варку покинули, нехай хазяїн її кінчає (Панч, II, 1956, 232);

Не можна доводити варку до зеленуватого забарвлення рідини [полісульфіду кальцію] (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 50).

2. Кількість чого-небудь, звареного за один раз.

І сталевар чотири варки Розлив з гарячого ковша (Воронько, Три покоління, 1950, 6).

Значення в інших словниках

1. варка — ва́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. варка — -и, ж. 1》 Те саме, що варіння. 2》 Те саме, що вар (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. варка — ВА́РКА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що варі́ння. Вона [наука і техніка] вдосконалить .. варку страви, полегшить готування її, спростить миття посуду (М. Івченко); Ковалі вже й горна загасили, варку покинули, нехай хазяїн її кінчає (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
4. варка — И, ж., нарк. Місце, де можна придбати наркотики.  Словник сучасного українського сленгу
5. варка — див. вариво  Словник синонімів Вусика
6. варка — Варка, -ки ж. Рыбья голова. МУЕ. І. 48. (Добруджа).  Словник української мови Грінченка