вглиблюватися

ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ (УГЛИ́БЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся і ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ (УГЛИБЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВГЛИ́БИ́ТИСЯ (УГЛИ́БИ́ТИСЯ), вгли́блю́ся, вгли́би́шся; мн. вгли́бля́ться; док., рідко.

1. Заходити, проникати в глибину чого-небудь; заглиблюватися.

Червоні бійці стерли з лиця української землі граничну рису й стрункими, прудкими колонами вглиблювались у Західну Україну (Тудор, Вибр., 1949, 344).

2. Вникати в суть чого-небудь.

Чим дальше вглиблявся [Борис] в поему, тим більше блідли в його пам’яті фантастичні пригоди (Фр., III, 1950, 35);

Безсмертне Партії учення — яка це мудрість, глибина! Безсмертне Леніна учення — вглибляйся, молодь, аж до дна! (Тич., II, 1957, 215).

Значення в інших словниках

1. вглиблюватися — вгли́блюватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. вглиблюватися — (углиблюватися), -ююся, -юєшся і вглиблятися (углиблятися), -яюся, -яєшся, недок., вглибитися (углибитися), вглиблюся, вглибишся; мн. вглибляться; док., рідко. 1》 Заходити, проникати в глибину чого-небудь; заглиблюватися. 2》 Вникати в сутність чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вглиблюватися — ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ (УГЛИ́БЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ (УГЛИБЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВГЛИ́БИ́ТИСЯ (УГЛИ́БИ́ТИСЯ), вгли́блю́ся, вгли́би́шся; мн. вгли́бля́ться; док., рідко. 1. Заходити, проникати вглибину чого-небудь; заглиблюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. вглиблюватися — ВДУ́МУВАТИСЯ в що (зосереджено думаючи, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ (УГЛИ́БЛЮВАТИСЯ), ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ (УГЛИБЛЯ́ТИСЯ), ЗАГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ПОРИНА́ТИ (у спол. зі сл. вдумки, удуми). — Док.  Словник синонімів української мови