вглядатися
ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВГЛЕ́ДІТИСЯ (УГЛЕ́ДІТИСЯ), джуся, дишся і ВГЛЯДІ́ТИСЯ (УГЛЯДІ́ТИСЯ), джу́ся, ди́шся, док. Уважно розглядати кого-, що-небудь.
Він озирається навколо, пильно вглядається в робітниче передмістя, але скрізь.. безлюдно (Епік, Тв., 1958, 415);
Він пильно, напружено вглядався в бійця, немов дивився на нього здалеку (Сміл., Зустрічі, 1936, 45);
Сів я край могили, В небо углядівся (Щог., Поезії, 1958, 161).
Словник української мови (СУМ-11)