вдавити —
вдави́ти 1 дієслово доконаного виду втиснути що-небудь у щось вдави́ти 2 дієслово доконаного виду задушити
Орфографічний словник української мови
вдавити —
I див. вдавлювати. II див. удавити I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вдавити —
ВДАВИ́ТИ¹ див. вда́влювати. ВДАВИ́ТИ² див. удави́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
вдавити —
Здавлювати, -люю, -єш сов. в. вдавити, -влю́, -виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213. Здавив за руку, аж хруснуло. Харьк. у. 2) здавити оком на кого. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край. Черк. у.
Словник української мови Грінченка