вдалечині
ВДАЛЕЧИНІ́ (УДАЛЕЧИНІ́), присл. Те саме, що вдалині́.
А там, де межі голодностепські губилися вдалечині, тільки марево починало загравати з сонцем (Ле, Міжгір’я, 1953, 279);
Рвонув гудок паровоза, весело розкотився німими полями, віддався луною десь ген-ген удалечині (Крот., Сини.., 1948, 40).
Словник української мови (СУМ-11)