вдуріти —
вдурі́ти дієслово доконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
вдуріти —
ВДУРІ́ТИ (УДУРІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., діал. Одурі́ти. [Килина (визволившись від Лукаша):] Та бійся Бога! Ти впився, чи вдурів, чи хто наврочив? Ходи до хати (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
вдуріти —
Неможливо, щоб так багато людей нараз вдуріло. Говорять тому, хто думає, що всі люди дурні і лише він розумний.
Приповідки або українсько-народня філософія