великокнязівський
ВЕЛИКОКНЯЗІ́ВСЬКИЙ, а, е, іст. Стос. до великого князя, великого князівства.
Після смерті Святослава між його синами, які княжили в різних землях древньоруської держави, спалахнула кривава боротьба за великокнязівський престол (Іст. УРСР, І, 1953, 57).
Словник української мови (СУМ-11)