великомовний

ВЕЛИКОМО́ВНИЙ, а, е. Який багато говорить; балакучий.

Не великомовна була та Чайчиха, не привітна (Вовчок, І, 1955, 260).

Значення в інших словниках

1. великомовний — великомо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. великомовний — -а, -е. Який багато говорить; балакучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. великомовний — ВЕЛИКОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що велемо́вний 1. Не великомовна була та Чайчиха, не привітна (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. великомовний — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
5. великомовний — БАГАТОМО́ВНИЙ (який має звичку висловлюватися надто широко, докладно), БАГАТОСЛІ́ВНИЙ рідше, ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ВЕЛЕРЕЧИ́ВИЙ заст., ірон., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідше, ВЕЛИКОМО́ВНИЙ рідше.  Словник синонімів української мови
6. великомовний — Великомовний, -а, -е Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки. МВ. ІІ. 34.  Словник української мови Грінченка