веретільниця
ВЕРЕТІ́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Безнога, схожа на змію ящірка.
Вуж і веретільниці порозлазилися по ліжку і шукали дороги на землю (Осип Маковей, Вибр., 1954, 334);
— Та то веретільниці — великі ящірки (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 61).
Словник української мови (СУМ-11)