верстатник

ВЕРСТА́ТНИК, а, ч. Робітник, що працює на верстаті.

Завдання спеціалістів — знайти такі інженерні рішення, які б полегшили роботу верстатника і дали йому змогу, не збільшуючи фізичних зусиль, обслуговувати одночасно кілька агрегатів (Рад. Укр., 28. VII 1962, 2).

Значення в інших словниках

1. верстатник — верста́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. верстатник — -а, ч. Робітник, який працює на верстаті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. верстатник — ВЕРСТА́ТНИК, а, ч. Робітник, який працює за верстатом. Завдання спеціалістів – знайти такі інженерні рішення, які б полегшили роботу верстатника і дали йому змогу, не збільшуючи фізичних зусиль, обслуговувати одночасно кілька агрегатів (із журн.  Словник української мови у 20 томах