взаємодіяння

ВЗАЄМОДІ́ЯННЯ, я, с. Те саме, що взаємоді́я.

Справжній радянський письменник давно усвідомив, що його індивідуальна творча робота можлива лише у взаємодіянні з творчою роботою інших письменників (Літ. газ., 27.І 1955, 2).

Значення в інших словниках

1. взаємодіяння — взаємоді́яння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. взаємодіяння — -я, с. Те саме, що взаємодія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. взаємодіяння — ВЗАЄМОДІ́ЯННЯ, я, с., книжн. Взаємний вплив кого-, чого-небудь. Контакти між літературними мовами є основою їх взаємодіяння і взаємозбагачення (з навч. літ.); Жанр романсу виник як результат взаємодіяння народного та професійного мистецтва (із журн.).  Словник української мови у 20 томах