взірчастий
ВЗІРЧА́СТИЙ, рідше ВЗО́РЧАСТИЙ (УЗО́РЧАСТИЙ), а, е. Який має візерунки, прикрашений візерунками.
Пісня.. тужно б’ється.. під осяйним взірчастим склепінням (Кучер, Трудна любов, 1960, 186);
Стіни обкладені узорчастою керамічною плиткою (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 5).
Словник української мови (СУМ-11)