вибачливо
ВИБА́ЧЛИВО. Присл. до виба́чливий.
— Сьогодні по всій Каховці жарко, — вибачливо посміхнулась Настя (Гончар, Таврія.., 1957, 29);
Кава виплескалась з чашки і пролилася на серветку. Він вибачливо глянув у бік Надії Яківни (Рибак, Час.., 1960, 149).
Словник української мови (СУМ-11)