виборювати
ВИБО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́БОРОТИ, рю, реш, док., перех. Боротися за щось; здобувати що-небудь упертою боротьбою.
Треба собі життя виборювати та якось там сили набиратися, а там вже, може, якось воно інше буде (Л. Укр., V, 1956, 51);
Цієї весни [1945 р. ] Європа виборювала собі право на життя. Штурмували Берлін радянські армії, визволяли Балкани, поспішали на допомогу Златій Празі (Загреб., Європа 45, 1959, 545);
— Я так гадаю, що люди все-таки виборють собі волю, хоч її пани і міцно з рук не випускають (Кочура, Зол. грамота, 1960, 537);
// Здобувати щось внаслідок наполегливої праці, докладаючи багато зусиль.
Страждав наймит, виборюючи шматок хліба, тільки б животіти під буковинським сонцем — іншого він не знав (Ле, В снопі.., 1960, 333).
Словник української мови (СУМ-11)