вибраний
ВИ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́брати.
Сам дід Мирон.. був двічі на своєму віку вибраний старостою, а раз старшиною (Григ., Вибр., 1959, 220);
— Коли ця рудня не вибрана і має руду, а це так, — відтворити її справа двох декад (Досв., Вибр., 1959, 309);
Пальці стомленої руки мимоволі розігнулись, і повне вибраної картоплі відро перекинулося під ноги (Логв., Літа.., 1960, 74);
// у знач. прикм. Відібраний для видання (про твори).
Не читали їх [повістей] ні разу.. Але знаю — вийдуть зразу Вибраними томами (Мал., II, 1956, 353);
// у знач. прикм. Кращий, добірний.
Ми будемо у вибраному товаристві (Коцюб., II, 1955, 237).
Словник української мови (СУМ-11)