вибруднити

ВИ́БРУДНИТИ, ню, ниш, док., перех. Покрити брудом; забруднити.

Тико вибруднив руки і хотів їх помити, присівши біля води (Трубл., І, 1955, 273).

Значення в інших словниках

1. вибруднити — ви́бруднити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вибруднити — -ню, -ниш, док., перех. Покрити брудом; забруднити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибруднити — ВИ́БРУДНИТИ, ню, ниш, док., що. Покрити брудом що-небудь; забруднити. Тико вибруднив руки і хотів їх помити, присівши біля води (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
4. вибруднити — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови