вибіліти
ВИ́БІЛІТИ, іє, док., рідко. Те саме, що ви́білитися 2.
Всі в нових мундирах, що не встигли ще вибіліти на дощах, сонці, всі в скрипучих чоботях і черевиках (Чендей, Поєдинок, 1962, 58).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́БІЛІТИ, іє, док., рідко. Те саме, що ви́білитися 2.
Всі в нових мундирах, що не встигли ще вибіліти на дощах, сонці, всі в скрипучих чоботях і черевиках (Чендей, Поєдинок, 1962, 58).
Словник української мови (СУМ-11)