вибірний
ВИ́БІРНИЙ, а, е.
1. спец. Який має властивість діяти на певні, конкретні види.
Встановлено, що в люпинового довгоносика є вибірна здатність не тільки до певної культури, але й до певних видів у межах однієї й тієї ж культури (Колг. Укр., 12, 1956, 17).
2. рідко. Який виділяється доброю якістю; кращий, добірний.
[Аврелія:] Я пурпуром вертеп йому встеляла, вибірні квіти сипала у ясла (Л. Укр., III, 1952, 281);
Трохи вбік, за оселею діда Дуная, тягнеться вибірний ліс (Стельмах, Хліб.., 1959, 77).
Словник української мови (СУМ-11)