виварений
ВИ́ВАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́варити.
— Чого ти ходиш, ніби в юшці виварений? Може, робота не по душі? (Руд., Остання шабля, 1959, 272);
Яких тільки прикрас у дівчат нема! Плахти аж горять, нитки виварені в соняшниковому цвіті, бузиновій ягоді, вільховій корі (Горд., II, 1959, 19).
Словник української мови (СУМ-11)