вивернутий

ВИ́ВЕРНУТИЙ, ВИ́ВЕРНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вернути.

Лежать [деревця] зрубані, вивернуті з корінням, прибиті курявою і вже зів’ялі (Кучер, Чорноморці, 1956, 139);

Вони дивилися вслід химерному панові, що йшов модною вулицею Коломиї з вивернутими кишенями (Кол., Терен.., 1959, 375).

Значення в інших словниках

1. вивернутий — ви́вернутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вивернутий — вивернений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивернути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивернутий — ВИ́ВЕРНУТИЙ, ВИ́ВЕРНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вернути. Лежать [деревця] зрубані, вивернуті з корінням, прибиті курявою і вже зів'ялі (В. Кучер); У долині над рівчаком паслася біла, наче вивернута назовні салом, свиня (В.  Словник української мови у 20 томах
4. вивернутий — Ви́вернений і ви́вернутий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)