Словник української мови в 11 томах

виворотом

ВИ́ВОРОТОМ, присл., діал. Навиворіт.

А відтак усе скінчилося. Все пішло виворотом. Він почав пити (Фр., І, 1955, 307).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виворотом — ви́воротом прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. виворотом — присл., діал. Навиворіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виворотом — Навпаки  Словник чужослів Павло Штепа
  4. виворотом — ВИ́ВОРОТОМ, присл., діал. Навиворіт. * Образно. А відтак усе скінчилося. Все пішло виворотом. Він почав пити (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах