вивільнюватися

ВИВІ́ЛЬНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ВИВІЛЬНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ВІЛЬНИТИСЯ, нюся, нишся, док.

1. Ставати вільним, не зв’язаним з чим-небудь.

З використанням навісного комбайна під час збирання кукурудзи вивільняється трактор, потрібний у цей час для зяблевої оранки (Колг. Укр., 8, 1959, 20);

Радів він з того, як вивільнявся з руїн улюблений Хрещатик (Рибак, Час.., 1960, 467);

Складені невмілими чоловічими руками кінці пакуночка розпалися, і вивільнилися ручки і ніжки. Дитя чеберяло ними в повітрі (Мушк., Серце.., 1962, 253).

2. тільки недок. Пас. до виві́льнювати.

Для самодіяльного житлового будівництва вивільнюється велика кількість деревини, азбестового порошку, багато інших матеріалів (Рад. Укр., 28.ІІ 1957, 1).

Значення в інших словниках

1. вивільнюватися — виві́льнюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вивільнюватися — -ююся, -юєшся і вивільнятися, -яюся, -яєшся, недок., вивільнитися, -нюся, -нишся, док. 1》 Ставати вільним, не зв'язаним із чим-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до вивільнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивільнюватися — ВИВІ́ЛЬНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ВИВІЛЬНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ВІЛЬНИТИСЯ, нюся, нишся, док. 1. Ставати вільним, не зв'язаним із чим-небудь; звільнятися. “Енеїда” І.  Словник української мови у 20 томах
4. вивільнюватися — див. позбуватися  Словник синонімів Вусика