вивітрювання
ВИВІ́ТРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виві́трювати.
— Хлібороби поспішають використати кожну погожу годину, щоб не допустити зайвого вивітрювання грунту (Рад. Укр., 1.ІV 1959, 2);
При вивітрюванні тверді породи перетворюються в пухкі: пісок і глину (Фіз. геогр., 5, 1956, 108).
Словник української мови (СУМ-11)