Словник української мови в 11 томах

вив’язаний

ВИ́В’ЯЗАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́в’язати¹.

Молодиці, гарно вив’язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики (Дн. Чайка, Тв., 1960, 39).

ВИ́В’ЯЗАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́в’язати².

Хутко одягла [дівчина] чорний светр, нею самою вив’язаний, і покинула кімнату (Автом., Щастя.., 1959, 36).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вив’язаний — Ви́в’язаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)