вив’язаний
ВИ́В’ЯЗАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́в’язати¹.
Молодиці, гарно вив’язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики (Дн. Чайка, Тв., 1960, 39).
ВИ́В’ЯЗАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́в’язати².
Хутко одягла [дівчина] чорний светр, нею самою вив’язаний, і покинула кімнату (Автом., Щастя.., 1959, 36).
Словник української мови (СУМ-11)