вигострений

ВИ́ГОСТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гострити.

Косили лан жнивів густих, Бряжчали вигострені коси (Щог., Поезії, 1958, 376);

Всі дороги їм [воякам] відкриті Через гори і ліси, Гостро вигострені стріли, І шаблюки, і списи (Олесь, Вибр., 1958, 353).

Значення в інших словниках

1. вигострений — ви́гострений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вигострений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигострити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигострений — ВИ́ГОСТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́гострити. Тригуб добув грамоти з-поза ікони, накинув кирею й вийшов зі свого двора. Для безпеки заткнув пістолю за пояс і прип'яв до боку вигострену шаблю (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. вигострений — див. гострий  Словник синонімів Вусика
5. вигострений — Ви́гострений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)