вигранювати
ВИГРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГРАНИТИ, ню, ниш, док., перех. Те саме, що виграно́вувати.
*Образно. Я думав, що колись заволодію твоїм упертим серцем назавжди, що вигранити я його зумію, мов діаманта чистої води (Голов., Поезії, 1955, 45).
Словник української мови (СУМ-11)