виднішати
ВИДНІ́ШАТИ, ає, недок. безос. Ставати видніше, світліше, ясніше.
Хмарка проходить, дощ перестає. Виднішає (Вас., III, 1960, 145);
Уже й світає.., виднішає потроху, ранок встає морозяний, сумирний (Хижняк, Тамара, 1959, 136).
Словник української мови (СУМ-11)