видовищний
ВИДО́ВИЩНИЙ, а, е. Прикм. до видо́вище 2.
На концерти в Технологічний [інститут], близький від робітничих районів, звичайно ішов люд, для якого театри та інші видовищні заклади столиці були недоступні (Бурл., Напередодні, 1956, 121);
До жодного виду мистецтва наша держава не поставить сьогодні таких вимог, як до мистецтва кінематографії, тому що воно видовищне масове мистецтво (Довж., III, 1960, 211).
Словник української мови (СУМ-11)