видохнути
ВИ́ДОХНУТИ і ВИ́ДОХТИ, хну, хнеш; мин. ч. ви́дох, ла, ло; док. Загинути, здохнути один за одним (про багатьох або всіх).
— А половина тієї "божої скотинки" видохне за зиму з голоду та з холоду, — спадає на думку Микиті (Вас., І, 1959, 269);
// зневажл. Перемерти (про людей).
О роде суєтний, проклятий, Коли ти видохнеш? (Шевч., II, 1953, 280).
Словник української мови (СУМ-11)